17 місяців українського опору: російсько-українська війна у цифрах

Жертви

Станом на 16 липня в результаті повномасштабного вторгнення Росії в Україну було зафіксовано 25671 жертву серед цивільного населення, в тому числі 9287 загиблих і 16384 поранених, за даними УВКПЛ ООН. УВКПЛ вважає, що реальні цифри значно вищі, оскільки надходження інформації з деяких місць, де ведуться інтенсивні бойові дії, затримується, і багато повідомлень все ще чекають на підтвердження. З початку війни понад 1574 дитини були поранені або вбиті російськими збройними силами. 497 дітей загинули внаслідок бойових дій, понад 1077 дітей отримали поранення, переважно внаслідок обстрілів та авіаударів.

Біженці

5 868 000 українських біженців було зафіксовано по всій Європі станом на 18 липня 2023 року.

Депортація

За даними українського уряду, 19553 дитини було вивезено до Росії. Станом на 26 липня 385 українських дітей повернулись до своїх родин. 

Розмінування

Близько 30% території України, а це 173 530 км², зазнали впливу військових дій і потребують заходів з розмінування. Територія, забруднена наземними мінами, нерозірваними бомбами, артилерійськими снарядами та іншими побічними продуктами бойових дій, вже прирівнюється до площі Флориди або Уругваю, що робить Україну найбільш замінованою країною у світі.

За оцінками, заходи з розмінування займуть приблизно 757 років, за умови, що 500 груп розмінування продовжуватимуть працювати одночасно. За даними Світового банку, це коштуватиме $37,4 млрд протягом наступних 10 років.

Екологічна безпека

30 червня у Києві відбулося перше засідання Міжнародної робочої групи з питань екологічних наслідків війни. Створена Міжнародна робоча група зосередиться на трьох конкретних напрямках: (1) оцінка наслідків війни для довкілля; (2) розробка рекомендацій щодо пошуку механізмів притягнення агресора до відповідальності за екологічні злочини, щоб Росія заплатила в повному обсязі за завдані нею руйнування; (3) відновлення довкілля.

За словами начальника Управління екологічної безпеки та протимінної діяльності Міністерства оборони України, російські атаки на військові об'єкти країни завдали екологічних збитків на суму понад 305 млрд грн, з них понад 300 млрд грн - забруднення ґрунтів відходами зруйнованої інфраструктури; близько 700 млн грн - забруднення ґрунтів нафтопродуктами та іншими небезпечними хімічними речовинами; близько 4 млрд грн - неорганізовані викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Він також зазначив, що сума збитків, завданих лісам, становить близько 7 млн грн.

За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, в результаті вибуху на Каховській ГЕС практично вся риба у водосховищі загинуло. Загалом було втрачено щонайменше 11388 тон риби.

Внаслідок підриву росіянами Каховської греблі було затоплено 100% території Нижньодніпровського національного парку. Підвищення рівня води призвело до масової загибелі унікальних для цієї місцевості видів тварин і рослин. За попередніми оцінками, збитки, завдані вибухом Каховської дамби Національному природному парку "Нижньодніпровський", становлять близько 46,5 млрд грн.

За даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, орієнтовна сума збитків, завданих навколишньому середовищу через підрив ГЕС, становить близько $1,5 млрд. Під час вибуху витекло близько 150 тон нафти. Як повідомляється у звіті Київської школи економіки від 30 червня Рівень солоності Чорного моря біля Одеси впав до рівня майже втричі нижчого за норму.

Продовольча безпека

За даними Київської школи економіки, внаслідок підриву росіянами Каховської дамби, знищення посівів сільськогосподарських культур, поголів'я худоби та рибних запасів призвело до збитків у розмірі $25 млн. Крім того, Каховське водосховище використовувалося для постачання води для зрошувальних систем і тваринництва на загальній площі 584 000 га. В результаті непрямі втрати для рослинництва, за прогнозами, зростуть на $182 млн щорічно. Інші сектори галузі втрачатимуть до $49 млн на рік.

Енергетична безпека

На енергетичний сектор припадає понад чверть загальних збитків від вибуху на ГЕС, що становить $586 млн. Загальні збитки сектору становлять $624 млн. Щорічні економічні збитки, яких зазнає державна компанія "Укргідроенерго" через руйнування електростанції, перевищують $100 млн.

Освіта

З початку повномасштабного вторгнення 3536 навчальних закладів зазнали бомбардувань та обстрілів, 3199 з них були пошкоджені, а 337 - повністю зруйновані. 

Культура

Станом на 25 червня, за даними Міністерства культури та інформаційної політики, понад 664 об'єкти культурної спадщини було пошкоджені або зруйновані, не враховуючи об'єкти культурної інфраструктури, такі як бібліотеки та інші установи, розташовані в сучасних будівлях. 24 з них були зруйновані повністю.

Щодо об'єктів культурної інфраструктури, станом на 26 червня 1582 об'єкти зазнали пошкоджень, близько третини (585) були повністю зруйновані. Зокрема, з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну було пошкоджено 598 українських бібліотек.

29 об'єктів культурної спадщини було пошкоджено лише за одну ніч 23 липня, коли російські ракети атакували Одесу. Внаслідок ворожої атаки постраждали будівлі 19-20 століть, серед яких палац Манук-Бея, будинок Порро, будинок Чижевича, будинок Жданової, будинок Ковалевського, будинок Машевського та інші. Крім того, було зруйновано Спасо-Преображенський собор, який перебував під охороною ЮНЕСКО, Будинок вчених, бульвар Жванецького.

Медіа

За рік і п'ять місяців з початку повномасштабного вторгнення Росія скоїла 524 злочини проти журналістів та ЗМІ в Україні. У липні 2023 року було зафіксовано п'ять порушень свободи слова, скоєних Росією, а саме - нанесення тілесних ушкоджень журналістам. Крім того, за сімнадцятий місяць війни на фронті загинули двоє працівників ЗМІ, які захищали Україну від російських окупантів: Костянтин Гнітецький та Дмитро Рибаков. Станом на 24 липня в Україні загалом загинуло 65 працівників ЗМІ, 10 з них - під час виконання професійних обов'язків. Крім того, п'ятеро працівників ЗМІ (як українських, так і іноземних) були поранені на сімнадцятому місяці війни.